Так без кохання і життя тьмяніє.

Як лист осінній піде в небуття.

Щасливий той, хто зрозуміть зуміє,

Що лиш любов - продовження життя.

Ліна Костенко

А місяць лютий, не такий вже лютий!

І сонце посміхнулося згори!

Південний вітер трохи вже забутий

полоскотав заснулі явори.

Дволикий місяць - і такий мінливий, 

Лютневий сніг весною вже пропах.

То завірюхи, то мороз, то зливи,

А небо синє -синє! мов казковий птах!

Міняються січневі панорами,

Зима згортає білі килими...

Як не крути - весна не за горами,

Бо місяць лютий - це кінець зими!

                             Ліна  Костенко